ОСОБЕННОСТИ ДЕРМАТОЗОВ, СОПРОВОЖДАЮЩИХСЯ ЗУДОМ В ОБЛАСТИ ГОЛОВЫ И ШЕИ

На сегодняшний день дерматозы, которые сопровождаются зудом в области головы и шеи у кошек и собак, часто встречаемое явление. Среди пациентов, обращающихся с проблемами, связанными с поражением кожного покрова, практически у каждого второго отмечается зуд. Однако на ряду с зудом возможны и другие симптомы, такие как алопеции, милиарный дерматит, еозинофильные язвы в ротовой полости. Зудом, а также поражениями в области головы и шеи у кошек и собак сопровождается множество заболеваний, которые в зависимости от причин можно разделить на шесть основных групп: паразитозы, аллергии, аутоимунные дерматозы, кожные инфекции, вирусные инфекции, кожные опухоли.
Отметим, что среди паразитозов наиболее частыми заболеваниями, сопровождающимися зудом, есть: отодектоз, нотоедроз, власоеды, хейлителиоз, демодекоз, тромбикулез. При этом причинами зуда аллергического происхождения наиболее частыми есть блошиный аллергический дерматит, пищевые аллергии, аллергены окружающей среды – атопическая аллергия и аллергия на укусы комаров.
Среди инфекционных поражений частыми есть бактериальная, грибковая (малассезиозная) инфекции и дерматофитозы. Причины вирусных дерматозов – герпес–вирусная инфекция, оспа. Аутоимунными проявлениями дерматозов является листовидная пузырчатка. К кожным опухолям относится епителиотропная кожная лимфома, мастоцитома. Отдельно можно выделить «синдром грязной морды» у персидских котов, связанный с нарушением кератинизации и последующим наслоением секундарной микрофлоры (бактерии, дрожжи).
Важным моментом при этом есть проведение диагностики дерматозов в области головы и шеи, которую осуществляют по следующей схеме: сбор анамнеза, осмотр животного, диагностические тесты. Продолжение в подробнее.

В США пес стал первым в мире животным с бионическими протезами

видео с бионическими протезами Наки

Бездомный рыжий пес из США по кличке Наки стал первой в мире собакой, которой бионические протезы заменили все ее четыре лапы, сообщает интернет-ресурс Incredible features.

Наки и его братьям и сестрам было всего лишь пять недель, когда хозяева оставили выводок вместе с домом в штате Небраска, за который не смогли больше платить кредит, и переехали в другие края.

Щенки чудом выжили в суровую зиму, но Наки постигло еще одно испытание - щенок, лежа в замерзшей луже, отморозил себе все четыре лапы.

Умирающего щенка подобрал ветеринарный техник Кристи Томлинсон из местного собачьего приюта. Томлинсон рассказал местным жителям о судьбе Наки и начал сбор средств на имплантацию бионических протезов.

Ему удалось собрать пожертвования на две задние искусственные лапы, а два передних протеза специализированная ветеринарная клиника Orthopets, оперировавшая Наки, предоставила ему бесплатно. Этот ветеринарный центр расположен в Денвере, в соседнем с Небраской штате Колорадо.

Пес продемонстрировал чудеса выживаемости и очень быстро освоил искусственные лапы. Теперь Наки бегает и играет точно так же, как любые собаки в его возрасте.

Это первый случай в ветеринарной практике, когда бионические протезы заменили все четыре конечности животного.

Ранее были известны случаи имплантации котам и собакам в США и Великобритании протезов одной или двух конечностей, которые благополучно прижились к собственным нервным окончаниям.

Видео кот с бионическими протезами лап

Двухлетний кот Оскар в прошлом году потерял обе задние лапы, попав под зерноуборочный комбайн.

Профессору Ноэлю Фитцпатрику, ветеринару и специалисту по протезированию из графства Суррей, удалось провести сложную операцию - коту были пришиты бионические протезы, соединенные непосредственно с суставом.

Врач вставил протезы задних лап в кости ног кота и закрепил их там; затем, применяя специальное лекарство, добился того, что вокруг протезов наросла костная ткань, кожа и шерсть.

"Оскар – первый в мире кот, имеющий остеоинтегрированные протезы, соединенные напрямую с кожей и суставом. Это чудо биомеханики", - сказал профессор Фитцпатрик.

Операция длилась девять часов и обошлась в $6 тысяч…Встать на ноги Оскар пытался уже на следующий день после операции.

Штучне запліднення собак

Перший у світі досвід по штучному заплідненню собак було проведено в Італії в 1780 році.

Абат Спаланцані ввів кілька крапель сперми пса в статеві шляхи суки, яка успішно завагітніла і рівно через два місяці народила шість цуценят. Цей досвід справив фурор. Дійсно, теорія запліднення тоді ще не була створена, і вважалося, що сперматозоїди і є ті мікроскопічні істоти, які розвиваються в організмі матері.
Тільки в середині двадцятого століття вчені відновили дослідження та вивчення можливостей штучного осіменіння та перспектив, які вона відкриває для селекційної роботи у тваринництві. Американський вчений доктор фут провів численні досліди на собаках. Крім того, він розробляв рецептуру розчинів, призначених для консервування сперми.
У 70-ті роки розвиток собаківництва стимулювало проведення досліджень у цій області, і в 1973 році в Техасі група ветеринарів під керівництвом доктора Зігера отримала перший послід від суки, яка була штучно запліднена замороженою спермою.

У Європі перший дослідний центр штучного осіменіння собак був створений у Ветеринарному інституті м. Осло (Норвегія) на базі лабораторії професора Андерсена. Скандинавці не могли в'язати своїх сук з псами, які проживали за кордоном через суворі санітарні бар'єри та карантину в їхніх країнах. З метою збагачення генофондів і розвитку порід заводчики були дуже зацікавлені в імпорті сперми. Крім того, активне розведення лисиць хутрових порід в Скандинавії дозволило ветеринарам удосконалювати різні методики штучного осіменіння, застосовні й для собак.
Ідея норвезьких ветеринарів отримала свій розвиток в європейських країнах, і в 1981 році професор Ветеринарної школи Мезон Альфор (Франція) доктор Тере отримав завдання Центрального Кінологічного суспільства та Міністерства сільського господарства почати дослідження щодо заморожування сперми собак і вдосконалення методик штучного запліднення. У квітні 1982 року вперше були отримані породисті цуценята, що народилися в результаті штучного запліднення замороженою спермою, - грейхаунд Нора де Брехеліант народила 9 цуценят. Сперма пса Кара'с Улісса була заморожена за кілька місяців до запліднення.
Однак знання про репродуктивну здатність собак були в достатній мірі фрагментарними і часто емпіричними, у порівнянні зі знаннями про репродуктивну здатність у інших домашніх тварин (наприклад, корів) або з аналогічним напрямком у медицині. В перші роки існування центру в Мезон-Альфор основні дослідження були спрямовані на вивчення статевого циклу суки, з метою точного визначення термінів утворення і дозрівання яйцеклітин, а отже, вибору оптимального моменту для запліднення. Крім того, велика увага приділялася вдосконаленню методик консервації собачої сперми. Тільки в 1985 році була створена реальна комерційна структура для координації досліджень і збору інформації в галузі штучного осіменіння собак, управління банком консервованої сперми та навчання ветеринарів-фахівців у цій галузі.
У Центрі досліджень проблем репродукції собак (CERCA), особливо в 1988 році, детально були вивчені всі аспекти штучного запліднення у собак, розроблені методики і конкретні рекомендації заводчикам.



I. Осіменіння свіжою спермою.
Цей найбільш поширений спосіб полягає в отриманні сперми у пса в присутності суки, визначенні під мікроскопом якості цієї сперми і введення її в статеві шляхи суки, підготовленої до осіменіння. Попередньо детально вивчається час овуляції у суки з вимірюванням прогестурону, дослідженням мазку з піхви та вагіноскопією. Цей метод застосовується найчастіше у випадку відмови від спаровування з боку пса або суки (сука занадто незалежна або агресивна; пес занадто боязкий або у нього слабко виражений статевий інстинкт), коли в'язка неможлива. Наприклад, дуже часто "недосвідченість" партнерів (особливо у собак малих порід) призводить до повного "краху", навіть якщо вони залишаються наодинці протягом декількох годин. В інших випадках різниця в розмірах пса і суки може бути настільки значною (надто маленький пес і велика сука у карликових порід або занадто великий і важкий пес у великих порід), що пес просто не може покрити суку. Буває, що під час в'язання у партнерів не буває "замку", що ставить під сумнів успіх запліднення. Перераховані причини змушують власників вдаватися до штучного осіменіння, нарешті, деякі суки мають аномалії розвитку статевих органів (опущення піхви, стеноз або внутрішні закриття шийки матки, які перешкоджають проникненню статевого члена пса). Такі суки не можуть бути зав'язані природним чином і матимуть потомство тільки у випадку штучного осіменіння. У псів також можуть бути проблеми (переломи чи інші захворювання), що заважають їм в'язати сук.
Штучне запліднення свіжою спермою надає заводчикам простий "терапевтичний" засіб для вирішення проблеми. Якщо уважно спостерігати за "полюванням" суки і точно визначити оптимальний момент для запліднення, то результати штучного осіменіння бувають просто прекрасними - 85%, іншими словами, практично ідентичними, як при природному паруванні.

II. Осіменіння замороженою спермою.
Цей метод передбачає використання для запліднення замороженої при дуже низькій температурі (-196 'С, температура рідкого азоту) сперми, термін придатності якої практично не обмежений. Оскільки певна кількість сперматозоїдів руйнується в процесі заморожування, а собача сперма і без того бідна сперматозоїдами в порівнянні зі спермою інших домашніх тварин, використання цього методу не дозволяє повною мірою реалізувати генетичний потенціал пса. Так, один заморожений еякулят пса дозволяє запліднити від однієї до п'яти сук. Активність сперми повинна бути не меньшою, ніж 100 000 в одному мл.
Ось чому дана методика штучного осіменіння практично не застосовується у випадках неможливості в'язки або відмови від неї. Штучне запліднення замороженою спермою застосовується виключно в генетичних цілях. Ця методика дозволяє використовувати еталонну сперму навіть у тому випадку, коли її "власник" недосяжний (помер або хворий), якщо він вже застарий, щоб в'язати, якщо його стерилізували або продали. Цей метод дозволяє клубам і власникам покращувати генофонд популяції і виключати генетичні аномалії, завжди маючи в запасі здорову сперму цінного пса, якою можна скористатися у разі потреби. Він дозволяє заводчикам раціонально використовувати в запланованих комбінаціях еталонних псів, з суками також має велику генетичну цінність. Нарешті, цей метод значно полегшує міжнародний генетичний обмін, особливо за наявності митних або санітарних бар'єрів.
Оскільки під час заморожування сперми відбувається часткове зниження її концентрації та запліднюючої здібності, результати такого штучного осіменіння трохи нижче, ніж при штучному заплідненні свіжою спермою. Техніка осіменіння замороженою спермою досить складна і полягає в тому, що сперму необхідно вводити безпосередньо в порожнину матки суки, а це можуть зробити тільки спеціально навчені ветеринари. Тим не менш, цей метод досить успішно застосовується в світі, і рівень позитивних результатів досягає 70%.

III. Осіменіння охолодженою спермою.
Одразу після отримання та оцінки еукулят розбавляють спеціальним синтетичним середовищем та зберігають, охолоджувати необхідно до +5 ° С (у звичайному холодильнику) протягом 10 діб при використанні розчинника minitube. Процедура осіменіння собак охолодженою спермою аналогічна класичній схемі запліднення; перед введенням дози, сперму підігрівають на водяній бані.
У випадку застосування високоякісних розріджувачів і проведення осіменіння в оптимальний, по відношенню до овуляції, час, можна отримати від охолодженої сперми високу (75-88%) заплідненість. Але зазвичай результативність осіменіння охолодженою спермою на 20% нижче, у порівнянні з використанням свіжоотриманої сперми.

В Україні штучним заплідненням собак з використанням обладнання компанії Minitube, займається Клєцов Андрій Михайлович, ветеринарний лікар клініки дрібних тварин "Ветдопомога" м. Суми. Використовуючи усі 3 методи запліднення собак, під контролем естрогену, прогестерону, лютінізуючого гормону, мазку з вульви, та вагіноскопії.

Телефон попереднього запису та консультацій, +380 542 798189, +380 67 7815131

Ветеринарный доктор Эрл Ван Ассен из Альберты был оштрафован на этой неделе на 10 тыс. долларов.

По данным судебного разбирательства, Ван Ассен фальсифицировал сертификаты состояния здоровья скота, таким образом завысил качество продукции отправляющегося в Соединенные Штаты Америки.

Как известно, после вспышки "коровьего бешенства" США ужесточили условия импорта канадской говядины. Эти условия были совсем недавно ослаблены, однако все животные, рожденные после марта 1999 года, в обязательном порядке должны пройти проверку - как с канадской, так и с американской стороны.

На совести канадского ветеринара - фальшивая сертификация по крайней мере 42 животных. По его словам, он подписал документы "под честное слово" фермера, который их продавал, но лично никакого осмотра не проводил.

Несмотря на то, что у "недосмотренных" коров болезней не обнаружилось, суд признал Ван Ассена виновным и приговорил его к штрафу, не отстранив его, впрочем, от обязанностей.

Биохимия

КАЛЬЦИЙ. Норма (2.2-2.3ммольл) Основной компонент костной ткани, участвует в В-с обмене, проц. свертывания крови, мышечного сокращения, деятельности эндокринных ж-з. УВЕЛИЧЕНИЕ. При гиперпаратиреозе, гипервитаминозе Д, острой атрофии костной ткани, акромегалии, миеломной болезни, гангренозном перитоните, саркоидозе, сердечной недостаточности, тиреотоксикозе.

СНИЖЕНИЕ. При гипопаратиреозе, -витаминозе Д, хрон. болезни почек, гипонатриемии, остром панкреатите , циррозе печени, старческом остеопорозе, массивной гемотрансфузии. Небольшое снижение при рахите, при действии диуретиков, фенобарбитала.М.Б. тетания.


КРЕАТИНИН. Выделяется клубочками. КРЕАТИНЕМИЯ отмечается у больных с острыми и хрон. нарушениями функции почек.

ПОВЫШАЕТСЯ уровень креатинина при закупорке мочевыводящих путей, тяжелом диабете гипертиреозе, поражениях печени, гипофункции ннадпочечников.

СНИЖЕНИЕ - при уменьшении мышечной массы, беременности.





БЕЛОК(общий).Изменения содержания об. белка - ОТНОСИТЕЛЬНЫЕ - в результате изменения объема крови, водных нагрузок, инфузии большого объема кровозамещающих солевых рас- творов (гипопротеинемия) или при дегидратации организма (гиперпротеинемия). АБСОЛЮТНАЯ ГИПОПРОТЕИНЕМИЯ – алиментарная, при голодании, нарушениях функции ЖКТ (травмы, опухоли, восп. процессы) хрон. кровотечениях, выделении белка с мочой, образовании значительных по объему транссудатов и экссудатов, повыш. распаде белка, лихорадочных сос- тояниях, интоксикации, паренхиматозные гепатиты, цирроз печени.Уменьшение содержания белка ниже 40 гл сопровождаеться отеком тканей.

ГИПЕРПРОТЕИНЕМИЯ. При инф. или токсич. раздражении РЭС, в клетках которой синт-ся глобулины(хрон. воспаления, хрон. полиартрит) ,при миеломной болезни. В моче-отсутствует или следы(при охлаждении, стрессах, абсол-й белковой пище,длит-х физических нагрузках, при введении адреналина и норадреналина, повышении температуры) Суточная экскреция белка больше 80-100 мг патологическая - свидетельствует о поражении почек(острый и хрон. гломерулонефрит, пиелонефрит, амилоидной дистрофии почек, почечной недостаточности, поликистозе почек, отравлениях, гипоксии).


ГЛЮКОЗА.Основной компонент энергетического обмена.В физиолог-х условиях уровень в крови может повышаться после обильной углеводной пищи физ. нагрузок. Снижение-при беременности, из-за недоедания, несбалансованного рациона, после приема ганглиоблокаторов.

ГИПЕРГЛИКЕМИЯ.При сахарном диабете, остром панкреатите, травмах и сотрясении головного мозга, эпилепсии, энцефалите, токсикозах, тиреотоксикозе,отравлениях СО, ртутью, эфиром, шоке, стрессе, повышенной гормональной активности коры надпочечников, передней доли гипофиза.

ГИПОГЛИКЕМИЯ. При передозировке инсулина, заболеваниях поджелудочной железы(инсулинома, дефицит глюкагона),злокачественные заболевания( рак желудка, надпочечников, фибросаркома),некоторых инф. и токс. поражениях печени гипотиреозе, наследственных за- болеваниях, связанных с дефицитом ферментов(галактоземия, нарушение толерантности к фруктозе), врожденной гипоплазии надпочечников, после гастрэктомии, гастроэнтеростомии . ГЛЮКОЗУРИЯ.При сахарном диабете, тиреотоксикозе, гиперплазии коры надпочечников, наруш-х функции почек, сепсисе, травмах и опухолях головного мозга,отравлениях морфи- ном, хлороформом, стрихнином, панкреатите.




МОЧЕВИНА.Конечный продукт обмена белков, синтезируется в печени. Норма 3.0-8.3 ммольл.,В физиологических условиях уровень мочевины в крови зависит от характера питания – при диете с низким содерж. азотистых продуктов ее концентрация снижается, при избыточном – повышается, при беременности – снижается.

ПОВЫШЕНИЕ содер-я мочевины в сыворотке наблюдается при анурии, вызванной нарушениями выделения мочи (камни, опухоли мочевыв-х путей) почечной недостаточности, острой гемол-й анемии, тяжолой сердечной недост-ти, диабетической коме, гипопаратиреозе, стрессе, шоке, усиленном распаде белков, Ж-К кровотечениях, отравлениях хлороформом, фенолом, соединен. ртути.

СНИЖЕНИЕ при тяжелых заболеваниях печени, при голодании, после гемодиализа.


МАГНИЙ. Активатор ряда ферментативных процесов (в нервной и мышечной тканях) ПОВЫШЕНИЕ уровня в сыворотке при хрон. почечной недостаточности (особенно случаи с анурией и гиперкалиемией) при гипотиреозе, парентеральном введении солей магния, рас- твора глюзозы .

СНИЖЕНИЕ.при заболеваниях почек с большим диурезом, при токсемии беременных, раке, панкреатитах, сердечной недостаточности , тетании, диабетическом ацидозе, избыточной лактации, действии диуретиков. Избыток магния в сыворотке приводит к замедлению проведения импульсов в проводящей системе сердца , к блокаде нервно-мышечной передачи, дефицит вызывает судороги.





ФОСФОР. Необходимый для деятельности ЦНС, обменных процесов.С кальцием -обратная зависимость. 80%-в составе скелета, 20%- в тканях.

ГИПЕРФОСФАТАМИЯ - при гипопаратиреозе, избыточном поступлении витамина Д, почечной недостаточности, диабетическом кетозе, УФ-облучении, спазмофилии, саркоидозе , заживлении костных переломов, миелолейкозе.

ГИПОФОСФАТЕМИЯ - ранний признак рахита .Снижается также при остеомаляции, гиперпаратиреозе, дефиците витамина Д, может быть алиментарного происхождения.






ЩЕЛОЧНАЯ ФОСФОТАЗА. Фермент распространен в слизистой оболочке кишечника, остеобластах, стенках желчных протоков печени, проксимальных отделах канальцев почек, лактирующей молочной железе.

ПОВЫШЕНИЕ активности ЩФ в сыворотке крови отмечается при заболевании костей – деформирующий остит ,остеогенной саркоме, при метастазах в кости, лимфогранулематозе с поражением костей, при повышенном метаболизме в костной ткани( заживлении перело- мов).При обтурационной (подпеченочной) желтухе, первичном билиарном циррозе, иногда при гепатитах, холангите – уровень ЩФ увеличивается до 10 раз. Также при хрон. уремии язвенном колите, кишечных бак. ифекциях, тиреотоксикозе.

СНИЖЕНИЕ при хрон. гломерулонефрите , гипотиреозе, цинге, выраженной анемии, накоплении радиоактивных веществ в костях.





АЛТ (аланинаминотрансфераза). Фермент , широко распространен в тканях , особенно печени. Норма до 40 ед.

ПОВЫШЕНИЕ активности АЛТ в сыворотке – при острых гепатитах, механической желтухе, циррозе печени, введении гепатотоксических препаратов, инфаркте миокарда. Повышение АЛТ – специфический признак заболевания печени( особенно острых) – возникает за 1-4 недели до появления клинических признаков.

СНИЖЕНИЕ (резкое) при разрыве печени в поздние сроки тотального некроза.

АСТ. (аспартатаминотрансфераза). Фермент, наибольшее количество содержится в тканях - сер дце, печень, скелетная мускулатура, почки. Норма до 40 ед.

УВЕЛИЧЕНИЕ активности АСТ происходит при инфаркте миокарда и сохраняется 4-5 дней При некрозе или повреждении печеночных клеток любой этиологии, острый и хронический гепатит (АЛТ больше АСТ) , умеренное увеличение у больных с метастазами в печени , при прогрессивной мышечной дистрофии.
ГГТ. (гамма-глютамилтранспептидаза). Обнаружена в печени, поджелудочной железе, почках. Отсутствие повышенной активности этого фермента при костных заболеваниях позволяет дифференцировать источник повышения щелочной фосфатазы.

УВЕЛИЧЕНИЕ активности ГГТ является признаком гепатотоксичности и заболеваний печени. 5 процесов повышают ее активность – цитолиз, холестаз, интоксикация алкоголем, опухолевой рост в печени, лекарственная интоксикация. Повышение отмечают при заболеваниях поджелудочной железы, при сахарном диабете и инфекционном мононуклеозе.

АМИЛАЗА. Фермент, катализирующий гидролиз крохмала, гликогена, глюкозы. ПОВЫШАЕТСЯ активность при о.и хр. панкреатите, кисте поджелудочной ж-зы, стоматите, невралгии лицевого нерва.

СНИЖЕНИЕ при панкреонекрозе, отравлении мышьяком, барбитуратами. за счет реабсорбции при перитоните, непроходимости тонкого кишечника, перфорации язвы или разрыве маточной трубы.







ПЕЧЕНЬ

Острое состояние ---1) повышение акт. АЛТ

2) повыш. акт. АСТ—более тяж. проц.

3)снижение концетр. мочевины (при тяжелых заболеваниях)

4) повышение уровня креатинина

5) гипопротеинемия

Застойные явления ---1)повышение активности ГГТ

2)повышение активности ЩФ



ПОЧКИ

1) креатинемия - острое и хроническое поражение увеличение концентрации креатинина – при закупорке мочевыводящих путей

2) повышение содержания мочевины

3)магний—повышение концентрации – при хронич. почечной недостаточности снижение уровня—призаболевании почек с значительным диурезом

4) повышение активности - при хронической уремии.

5) снижееение концентрации кальция – при хронич. заболеваниях почек

6)гиперфосфатемия- при хронич. почечной недостаточности



ПОДЖЕЛУДОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА

1) повышение активности амилазы

2) снижение концентрации кальция—при остром панкреатите

3)креатинемия ----тяжелый диабет

4) гипергликемия --диабет гипогликемия – дефицит глюкагона, инсулинома

5)повышение активности ГГТ



СЕРДЦЕ

1) повышение активности АСТ – инфаркт миокарда

2)увеличенме концентрации кальция – сердечная недостаточность

3) повышение концентрации мочевины – тяжелая степень сердечной недостаточности



ОПУХОЛИ

1) повышение активности ЩФ—при остеогенной саркоме

2) повышение активности АСТ—при метастазах в печени

3) повышение активности ГГТ—при опухолевом росте в печени