Нежить, чхання та виділення з очей у котів: інфекції верхніх дихальних шляхів

Герпесвірус (FHV-1), каліцивірус (FCV): симптоми, діагностика, лікування й профілактика у «ВетДопомога» (Суми)

Кіт із симптомами застуди: чхання та виділення з очей Чхання та виділення з очей у котів — найбільш поширені ознаки захворювань верхніх дихальних шляхів.

Найчастіші причини таких інфекцій — котячий герпесвірус-1 (FHV-1, також відомий як котячий ринотрахеїт) і котячий каліцивірус (FCV). За різних умов перебіг може суттєво відрізнятися за тяжкістю.

Інфекції верхніх дихальних шляхів у котів дуже поширені. У частини тварин вони минають відносно легко, але в окремих випадках (особливо у груп ризику) можуть бути небезпечними для життя.

 

Фактори ризику

  • утримання у великих групах (притулки, розплідники, перетримки);
  • невакциновані тварини;
  • кошенята;
  • літні коти та коти з ослабленим імунітетом.

Як відбувається зараження

Джерелом можуть бути інфіковані коти або вірусоносії без помітних симптомів, які все одно виділяють вірус у довкілля. Збудник може потрапляти на предмети догляду та побутові поверхні.

У виділеннях (слина, сльози, носовий секрет) може бути багато вірусних частинок. Тривалість виживання у довкіллі залежить від умов (температура, вологість, поверхні) та типу вірусу, тому гігієна й регулярне прибирання мають значення.

Причини

Збудників інфекцій верхніх дихальних шляхів у котів багато, але найчастіше це:

  • FHV-1 (котячий герпесвірус-1, інфекційний ринотрахеїт);
  • FCV (котячий каліцивірус, каліцивіроз).

Клінічні ознаки

Після зараження симптоми можуть з’явитися протягом кількох днів. Найтиповіші прояви:

  • чхання;
  • виділення з носа та/або очей;
  • сонливість, зниження активності;
  • підвищення температури тіла;
  • виразки в ротовій порожнині.

Ілюстрація: виділення з очей та носа у кота

 

Чим частіше відрізняються FHV-1 і FCV

Герпесвірусна інфекція (FHV-1) нерідко перебігає тяжче й частіше пов’язана з вираженим кон’юнктивітом (почервоніння, сльозотеча, виділення з очей). У частини котів можливі ураження рогівки. Також можуть бути ознаки запалення глотки (біль, небажання їсти) і трахеї (кашель).

Каліцивірусна інфекція (FCV) у багатьох котів може перебігати м’якше, але часто дає виразки язика (інколи піднебіння або губ). У кошенят інколи спостерігають кульгавість, а у дуже маленьких — можливий тяжкий перебіг із ураженням легень. Виразки у ротовій порожнині при каліцивірозі: ілюстрація

 

Діагностика інфекцій верхніх дихальних шляхів

Попередній діагноз часто встановлюють за анамнезом і клінічними ознаками. За потреби ветеринарний лікар може рекомендувати додаткові тести (наприклад, дослідження виділень) для уточнення збудника та виключення ускладнень.

Лікування

У більшості випадків застосовують підтримувальне (симптоматичне) лікування: догляд за очима/носом, контроль болю та температури за показаннями, підтримка апетиту й пиття.

Оскільки первинною причиною часто є вірус, антибіотики не “лікують вірус”, але можуть призначатися ветеринарним лікарем при підозрі на вторинну бактеріальну інфекцію. Лікар також може підібрати місцеві засоби (краплі/мазі для очей, засоби для носа) залежно від огляду.

Якщо кіт довго не їсть і не п’є, може знадобитися інфузійна терапія (підшкірні або внутрішньовенні введення) для профілактики зневоднення. У тяжких випадках інколи застосовують оксигенотерапію.

Профілактика

Для профілактики інфекцій верхніх дихальних шляхів використовують комплексні вакцини проти герпесвірусної та каліцивірусної інфекцій і панлейкопенії.

  • Кошенят зазвичай вакцинують двічі, починаючи приблизно з 8–9 тижнів, із повтором через кілька тижнів (точний інтервал залежить від вакцини та стану тварини).
  • Далі проводять планову ревакцинацію за рекомендацією ветеринарного лікаря.

Вакцинація важлива як для котів, що гуляють, так і для тих, хто живе лише у квартирі: збудники можуть потрапити в дім із взуттям/одягом або через контакт із новою твариною.

Коли звернутися до клініки негайно

  • утруднене дихання, відкритий рот під час дихання;
  • кіт не їсть/не п’є понад добу або швидко слабшає;
  • часте блювання, виражена діарея, ознаки зневоднення;
  • виражений біль, набряк/гнійні виділення з очей;
  • кошеня або літній кіт із швидким погіршенням стану.

Команда «ВетДопомога» в Сумах

Якщо у кота чхання, нежить, кон’юнктивіт або виразки в роті, у мережі «ВетДопомога» (ветеринарна клініка в Сумах) можна отримати консультацію та план діагностики. З питаннями профілактики, вакцинації та лікування респіраторних інфекцій звертайтеся, зокрема, до лікарів Старченко Тетяни Миколаївни та Лисиця Юлії Романівни.

Що важливо знати

  • Самолікування може нашкодити: “людські” краплі або антибіотики без огляду здатні ускладнити перебіг.
  • Хвороба може бути змішаною: вірус + вторинна бактеріальна інфекція — тому інколи потрібні аналізи.
  • Ізоляція та гігієна: при кількох котах у домі важливо мінімізувати контакти та мати окремі миски/лоток на час хвороби.
  • Вакцинація знижує ризики та тяжкість, але не гарантує повного захисту у 100% випадків.

FAQ

Чи завжди чхання у кота означає вірус?

Не завжди. Причиною можуть бути також подразники (пил, аерозолі), проблеми із зубами, сторонні тіла, алергічні реакції. Якщо симптоми тривають понад 1–2 дні або посилюються — потрібен огляд.

Чи можна лікувати кота вдома без лікаря?

<img src="/images/Kittie_white_1.jpg" alt="" class="pull-center"/>

Легкі випадки інколи минають самостійно, але ризик ускладнень у кошенят і ослаблених тварин вищий. Безпечніше узгодити план дій із ветеринарним лікарем, особливо якщо є відмова від їжі/води.

Навіщо вакцинувати “домашнього” кота?

Збудники можуть потрапляти в дім непрямо. Вакцинація зазвичай зменшує ризик тяжкого перебігу та ускладнень.

Ілюстрація: кіт під час огляду/підтримувального догляду

ZOO_COMMENTS: