Алергія у собак і котів: блохи, корм чи “атопія” — як розібратися правильно
Як виглядають найчастіші алергічні проблеми у тварин, з чого починають діагностику та які кроки справді працюють
Алергічна реакція — це підвищена чутливість імунної системи до певних речовин (алергенів). У собак і котів алергії найчастіше проявляються шкірними симптомами: свербіж, розчухи, почервоніння, втрата шерсті, вторинні інфекції (бактеріальні або дріжджові), інколи — проблеми з вухами.
Три часті “сценарії”, які плутають між собою
1) Реакція на укуси бліх (блошиний алергічний дерматит)
Це одна з найчастіших причин свербежу. Важливий момент: для запуску реакції інколи достатньо навіть одиничних укусів, тому бліх на тварині може бути “не видно”, а проблема — уже є.
Типові зони у собак: крижі/поперек, основа хвоста, задні кінцівки, інколи живіт. У котів часто буває надмірне вилизування з ламкістю шерсті та залисинами; можливі еозинофільні ураження (наприклад, бляшки/гранульоми) — але вони не “підтверджують” конкретний алерген самі по собі й потребують огляду лікаря.
2) Небажана реакція на корм (харчова алергія / харчова непереносимість)
У побуті це часто називають “харчовою алергією”. Насправді існують різні механізми: імунна харчова алергія та неімунна непереносимість. Зовні вони можуть виглядати однаково.
Важливо: реакція може виникнути як на новий продукт, так і на той, який тварина їла довго. Симптоми часто включають свербіж, почервоніння (часто мордочка, вуха, пах/живіт, лапи), інколи — шлунково-кишкові прояви (не завжди).
3) Атопічний дерматит (алергія на компоненти довкілля)
Це хронічне, часто спадково обумовлене захворювання, пов’язане з реакцією на алергени довкілля (кліщі домашнього пилу, пилок рослин, пліснява тощо) та порушенням шкірного бар’єра. Може бути сезонним або цілорічним. Часто уражаються лапи, пахви, живіт, мордочка, вуха.
Чому “аналіз на алергію” — не перший крок
Найчастіша помилка — одразу шукати “алерготести”, не виключивши базові причини свербежу. У сучасному підході діагностика поетапна:
Крок 1. Паразити та вторинні інфекції. Огляд шкіри, вух, за потреби — зіскрібки/цитологія. Паралельно проводиться “пробний” контроль ектопаразитів: регулярна обробка від бліх/кліщів відповідним препаратом та графіком, рекомендованим лікарем (часто протягом кількох тижнів поспіль).
Крок 2. Елімінаційна (діагностична) дієта. Якщо свербіж не пояснюється паразитами/інфекціями — призначається дієта на 6–8 тижнів (інколи довше, за ситуацією). Використовують новий білок (якого тварина раніше не отримувала) або гідролізований раціон. Важливо: жодних “смаколиків”, підгодовувань і “трішки ковбаски”, інакше тест зривається.
Крок 3. Оцінка на атопічний дерматит. Якщо контроль паразитів і дієта не підтвердили причину — розглядається атопія. Тести (внутрішньошкірні або IgE) не ставлять діагноз самі по собі, а зазвичай використовуються для підбору алерген-специфічної імунотерапії (АСІТ), якщо вона показана.
Лікування: що реально працює
При блошиній алергії
Основа — системний контроль ектопаразитів (і тварини, і середовища/контактних тварин). Симптоматична протисвербіжна терапія може знадобитися, але без контролю бліх ефект буде тимчасовим.
При харчовій реакції
Лікування — це підбір раціону, який не провокує симптоми. Після покращення лікар може рекомендувати “провокацію” (контрольоване повернення попередніх інгредієнтів), щоб підтвердити причинний компонент і сформувати довгострокову схему харчування.
При атопічному дерматиті
Атопія — хронічний стан, який зазвичай вимагає довгострокового контролю. Схема підбирається індивідуально і може включати:
• засоби для підтримки шкірного бар’єра (лікувальні шампуні/емоленти за призначенням);
• контроль вторинних інфекцій (за результатами огляду/цитології);
• сучасні протисвербіжні препарати (підбір робить лікар);
• у деяких випадках — алерген-специфічну імунотерапію.
Антигістамінні у тварин можуть давати дуже різний ефект і не є “універсальним рішенням”. Глюкокортикоїди можуть швидко знімати свербіж, але потребують обережного застосування та контролю через можливі побічні ефекти.
Коли звертатися до лікаря негайно
- сильний свербіж із розчухами “до крові”;
- гнійнички, мокнучі ділянки, різкий запах шкіри;
- часті отити, трясіння головою, болючість у вухах;
- млявість, відмова від їжі, підвищення температури;
- будь-який набряк морди/повік, утруднене дихання (невідкладний стан).
Старченко Тетьяна Миколаївна
ветеринарний лікар - дерматолог
Потрібна діагностика свербежу або підбір дієти?
Запишіться на консультацію — ми складемо поетапний план: контроль ектопаразитів → дієта → оцінка на атопію та індивідуальна терапія.
- Телефони: +38 (099) 284-7-482 · +38 (096) 284-7-482 · +38 (073) 284-7-482
- Email: This email address is being protected from spambots. You need JavaScript enabled to view it.