Аналіз сечі у тварин в м. Суми ветеринарна клініка ВетДопомога

Клінічний аналіз сечі з мікроскопією осаду — один із базових лабораторних тестів у ветеринарній медицині. Він допомагає оцінити стан нирок, сечового міхура та сечовивідних шляхів, а також використовується для диференційної діагностики та контролю лікування (наприклад, при циститах, підозрі на уролітіаз, хронічній хворобі нирок, цукровому діабеті тощо).

Дуже важливою частиною аналізу є правильний збір та зберігання зразка, адже від цього напряму залежить достовірність результатів.

Як правильно зібрати сечу для аналізу

• Найкраще — свіжа сеча, доставлена в клініку/лабораторію протягом 1–2 годин після збору.
• Збирайте сечу у стерильний контейнер (аптечний/лабораторний).
• Для котів: з чистого лотка (без наповнювача) або зі спеціальним неадсорбуючим наповнювачем.
• Для собак: під час ранкового вигулу у чисту ємність/контейнер.
• Якщо швидко доставити не виходить — зберігайте в холодильнику (зазвичай до 6–8 годин), але пам’ятайте: тривале зберігання може змінювати pH та впливати на кристали/клітини.
• Сеча для бактеріологічного посіву повинна бути зібрана стерильно; оптимально — за призначенням лікаря (часто методом цистоцентезу).

Що оцінює аналіз сечі

1) Фізичні показники: кількість (за потреби), колір, прозорість, запах. Будь-які відхилення — це не “діагноз”, але важливий сигнал для подальшої оцінки.

2) Щільність (удільна вага) — один із ключових параметрів для оцінки здатності нирок концентрувати сечу. Показник інтерпретується разом із клінічним станом, питним режимом та аналізами крові.

3) Хімічні показники (тест-смужки): pH, білок, глюкоза, кетонові тіла, білірубін/уробіліноген, кров/гемоглобін тощо.
Важливо: окремі показники можуть змінюватися з різних причин, тому їх не оцінюють ізольовано. Наприклад:
• глюкоза/кетони можуть зустрічатися при порушеннях вуглеводного обміну (але потрібні аналізи крові);
• білок потребує уточнення причини (інколи рекомендований показник співвідношення білок/креатинін у сечі — за призначенням лікаря);
• білірубін частіше оцінюють у комплексі з показниками печінки.

Мікроскопія осаду: що можна побачити

Мікроскопія осаду дозволяє виявити:

• формені елементи крові (еритроцити, лейкоцити);
• епітелій (плоский, перехідний, нирковий) — з урахуванням способу збору;
• циліндри (важливі для оцінки ураження ниркових канальців);
• кристали солей (тип кристалів допомагає планувати тактику при уролітіазі);
• слиз, бактерії/дріжджі (за потреби — уточнюється посівом);
• інші включення.

Важливо: наявність бактерій у сечі не завжди означає інфекцію, особливо якщо зразок зібраний нестерильно. Якщо є підозра на бактеріальний цистит/пієлонефрит, “золотим стандартом” підтвердження є бактеріологічний посів (часто з антибіотикограмою).

Загалом аналіз сечі допомагає виявляти запальні процеси, ознаки кристалурії/уролітіазу, порушення концентраційної функції нирок та інші зміни, які потребують подальшої інтерпретації лікарем у комплексі з оглядом, УЗД та/або аналізами крові.

Анна Николаевна Радохлеб
ветеринарний лікар